<< Главная страница

"Чого ти, козаче, чого ти, бурлаче..."



Категории Михайло Петренко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Чого ти, козаче, чого ти, бурлаче, Як вiтер осiннiй в дiбровi заплаче, Головоньку схилиш, слiзьми обiллєшся, Вiд думки, вiд горя у поле плетешся? Хiба ж ти, козаче, iз вiтром здружився, Що вiтер заплакав, а ти й зажурився; Хiба тобi нi з ким дiлитися горем, Як тiльки що з вiтром, як тiльки що з полем? Чого твоï очi, такi яснi очi, Як зiрки вкраïнськi о самiй пiвночi, Наллються сльозами, як глянуть за гори, Де сонечко ясне сiдає у морi. Ой, мабуть, мила твоя там витає, Де сонечко ясне за гори сiдає; Ой що ж за недобра далекая мила; Без жалю навiки козака згубила! Як нашi дiвчата ранком коло хати Начнуть потихеньку пiсень затинати, Чому ти, козаче, пiсень не спiваєш, А все тiльки нишком слiзки утираєш? Того я горюю, того плачу, люде, Що плачучи, кажуть, серцю легше буде! Бо всi пару мають, у всiх є дiвчина; Тiльки я не маю, один, як билина!
"Чого ти, козаче, чого ти, бурлаче..."


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация